Роман Бойчук
ВЕСНЯНКА
І.
Розлилася в передчуттях весни
В єстві моєму райдуг невагомість:
Проникнувши в мої чутливі сни,
Весна взяла в полон усю свідомість.
П Р И С П І В:
Заспівай мені веснянку,
Моя доле первоцвітна,
У мені розквітни п»янко
І мій світ наповни світлом.
ІІ.
І кров, неначе той берези сік,
Приливами у венах шаленіє.
Не в снах, а наяву зустрів твій лик,
Душі моєї весно, моя мріє.
П Р И С П І В:
Заспівай мені веснянку,
Моя доле первоцвітна,
У мені розквітни п»янко
І мій світ наповни світлом.
ІІІ.
І трісло в серці брунькою чуття,
Зелом розвився паросток кохання.
Веснянкою ввійшла в моє життя
Під ніжні диво звуки щебетання.
П Р И С П І В:
Заспівай мені веснянку,
Моя доле первоцвітна,
У мені розквітни п»янко
І мій світ наповни світлом.
ВІРНІСТЬ ЛЕБЕДИНА
Лопоче крильми зранена любов
І сльозоточить соком полиновим -
Кохання лебідь зраджений був знову,
І лебедина пісня стихла знов.
Глибока зради рана на душі,
Розради просить кров»ю вмите серце,
Кричать у Небо думи в мегагерцах,
Упавшим пір»ям квітнуть спориші.
Не зміг лебідку більш таку знайти
І стала міфом «вірнісь лебедина».
Тим і різниться лебідь від людини:
Кохає раз, втрачає назавжди.
ЗА МИТЬ ДО…
За мить до зими
Я до тебе снігами прийшов:
Сукню весільну приніс, білосніжну фату.
Ніжним підсніжником я у тобі потонув
За мить до весни…
Своє щастя з тобою знайшов.
А тої весни
Ти веснянки співала мені.
Потім, згадай, ми як діти стрічали весну.
Схоже за мить до світанку тоді я заснув
І снилися сни:
В них горіли купальські вогні.
І снилися сни,
Як в житах ми гуляли удвох.
Потім, згадай, на яву в тих житах я і ти…
Мріяли, вірили і досягали мети…
Кохана, прости
За листопад осінніх тривог.
ЛЮБОВІ ГЛЕЧИК
Пелюстками тендітними душі
Чуттєво так торкнулась мого серця,
І крізь відкриті в ньому навстіж дверці
Внесла любові глечик свій мені.
П»янкий тих квітів диво аромат
Так солодко в полоні глузд мій ранив.
Нових відкрив для себе безліч граней;
Поглинув стрілки часу циферблат…
Срібліє місяць маревом ясним,
Мойого почуття горить лампада.
Сплетіння світла з ніжним цвітопадом –
Любові чари з присмаком весни.
СПИНИ ЦЮ МИТЬ…
Спини цю мить на мить:
У погляді очей
Хай іскра ця горить;
Ріка життя тече.
Почуй мій серця стук
Теплом своїх долонь;
Мій ніжний трепет рук
Твоїх торкнувся скронь.
Спинилось все навкруг…
Лиш тільки я і ти;
Вуста торкнулись губ
І цілий світ затих.
Два серця в унісон
Тріпочуть в почуттях –
Кохання камертон,
Любові білий птах.
Спинилась мить і ми
Злетіли в синь небес,
Руками, мов крильми,
Торкались мрій, чудес.
Немов із неба дар:
Одна на двох зоря
В склепінні вище хмар,
Кохання їй ім»я.
