Оксана Єгорцева

***

Чекаю на кохання… Уві сні

Ти з’явишся мені.

Я зрозумію, що про тебе мрію,

А ти назустріч розгорнеш обійми.

Прокинулась – було все уві сні?

Ти поруч й посміхаєшся мені!


 


 

***

Осінь на порозі, і дощить.

Парасольку я забула вдома

І гуляю під дощем невтомно –

Хочу зупинити щастя мить:

Ти сказав: «Кохаю! Ну, а ти?»

Перетнулись долі і шляхи…


 


 

ДОЗВІЛ НА КОХАННЯ


 

Ні, я не хочу! Послуга ведмежа!

Я не бажаю більше навмання

Кохати і залежати безмежно

Від тебе й від кохання, що нема.

Ти – дозволяєш! А цього замало!!!

Не хочу більш брехати: «Щастя є!..»

Дозволь мені піти – я все сказала…

Моє «дозволене кохання» не німе.