Оксана Єгорцева
***
Чекаю на кохання… Уві сні
Ти з’явишся мені.
Я зрозумію, що про тебе мрію,
А ти назустріч розгорнеш обійми.
Прокинулась – було все уві сні?
Ти поруч й посміхаєшся мені!
***
Осінь на порозі, і дощить.
Парасольку я забула вдома
І гуляю під дощем невтомно –
Хочу зупинити щастя мить:
Ти сказав: «Кохаю! Ну, а ти?»
Перетнулись долі і шляхи…
ДОЗВІЛ НА КОХАННЯ
Ні, я не хочу! Послуга ведмежа!
Я не бажаю більше навмання
Кохати і залежати безмежно
Від тебе й від кохання, що нема.
Ти – дозволяєш! А цього замало!!!
Не хочу більш брехати: «Щастя є!..»
Дозволь мені піти – я все сказала…
Моє «дозволене кохання» не німе.
